Нам усім хочеться бути коханими, нам усім хочеться, щоби нас любили такими, якими ми є. Кохання пронизує весь наш простір. Це головне, що є в житті, це велика потреба    кожної людини, це енергія, спрямована на наш розвиток та розвиток тієї людини, яку ми любимо. Кохання дає нам щастя, радість, потрібність, ресурс…

  Але це тільки в тому випадку, якщо це дійсно любов. Все виглядає інакше, якщо це любовна залежність, «хворе кохання». Як відрізнити одне від одного? Здорове кохання, це коли «Я можу бути собою, і Ти можеш бути собою; Я можу рости, і Ти можеш рости; і ми можемо рости разом». Коли кохання «хвора», воно ревнує, контролює, свариться і скандалить, не надаючи задоволення жодному з партнерів.

Люди, які можуть встановити здорові стосунки, зазвичай росли у сім'ях, де задовольнялися їхні емоційні потреби: любов, увага, турбота, захист. Якщо про дитину мало дбали, то будучи дорослою, вона починає заповнювати свою незадоволену потребу посиленою турботою про когось іншого.

Наприклад, жінка обирає чоловіка з важкою долею, який потребує допомоги, або чоловіка алкоголіка, або з іншою якоюсь залежністю (наркоманія, ігроманія тощо). При цьому вона стає нянькою, матусею, її покликання – рятувати. Також така жінка, як правило, може вибрати собі в партнери емоційно недоступного чоловіка або одруженого (зайнятого) і починає його посилено змінювати своєю безмежною любов'ю. Такі жінки роблять все можливе, щоб не втратити ці стосунки, жертвують собою, не шкодуючи ні своїх сил, ні грошей, ні часу. Несучи у своїй «голій», ненасиченій душі глибоку рану, не заповнену любов'ю, вони чекають, сподіваються і вірять, роблять усе можливе, щоб зробити задоволення своєму обранцю. Самооцінка таких жінок дуже низька, їм потрібна оцінка з боку, зате велике почуття провини та відповідальності за іншу людину. У глибині душі вони не вірять, що можуть бути гідними любові та поваги. Вони постійно контролюють свого партнера, ревнощі з'їдають їхню душу, ненаситність у повазі займає їхні думки. Вони можуть бути залежними і від інших речей: алкоголю, ліків, певних видів їжі (наприклад, від солодкого). Таких жінок не приваблюють чоловіки добрі, надійні, які ними цікавляться. Вони знаходять цих чоловіків нудними, нецікавими.

Гарні довірчі стосунки неможливо збудувати за один день. Заважають колишній негативний досвід, травматичні події дитинства, занижена самооцінка, психологічні помилки та нерозуміння. Позбутися всього цього можна, але потрібно пройти певний шлях, нелегкий, але можливий.

Кожна людина має пройти шляхи розвитку відносин:

симбіоз,

диференціація,

практикування,

відновлення дружніх відносин,

взаємозалежність.

Симбіоз. Наша закоханість. Сильна, пристрасна, абсолютне злиття з партнером, небажання розлучитися навіть на хвилину, всепоглинаюче кохання… На цьому етапі ми бачимо лише гарні риси у партнері, не помічаємо жодних недоліків. «Він найкращий!», «Вона найпрекрасніша!» На цій стадії формується взаємна прихильність.

Диференціація. «Відплющуються очі»… Починають помічатись недоліки іншого. Виявляється відмінність іншого, його неідеальність, з'являється розчарування. Це, мабуть, найважча стадія стосунків. На ній буває багато розлучень.

Практика. Це стадія відносин, коли енергія людини «відвертається» від партнера і прямує на діяльність, не пов'язану з нею. Це може бути робота, навчання, друзі та інші захоплення. Головне тепер – це незалежність, автономія, індивідуалізація. Розвиток себе стає важливішим, ніж розвиток відносин із партнером. Можуть виникати конфлікти, але потім – примирення та емоційне зближення. У кожного з партерів, які визначили свою індивідуальність, реалізували себе, з'являється потреба у психологічній підтримці та у дружніх стосунках зі своїм партнером.

Потім періоди щастя та інтимності відносин змінюються бажанням незалежності. Але конфлікти не мають такий сильний характер, як у фазі диференціації. З'являється можливість обговорення суперечок, труднощів, непорозуміння. Тепер немає страху симбіотичного поглинання, з'являються межі між "Я" та "Ми".

Взаємозалежність. Це є фаза подальшого зміцнення відносин. Тепер партнери переконані, що їх люблять такими, якими вони є. Образ ідеалізованого партнера змінився на реальний образ. Обидва партнери задоволені спільним життям, виявляють себе разом у зовнішньому світі. До цієї фази доходять далеко не всі пари. Така «співпраця» партнерів досягається лише завдяки внутрішній роботі обох партнерів. Часто люди не бачать причин своїх незадовільних стосунків, звинувачуючи один одного та перериваючи стосунки. Потім вступають у нові відносини і повторюють свої помилки заново, тільки вже з іншим партнером, скаржачись на невдачу у виборі. Спільно з психологом проходження цих стадій стає реальним і таким важким.

Часто так буває, що один партнер проходить стадії швидше за інший. Це значно загострює конфлікти. Якщо один партнер живе ще на стадії симбіозу, а другий пішов далі в стадію диференціації, з'являється невдоволення, ревнощі, сварки та нерозуміння. Залежні партнери залишаються у цій стадії надовго. Багато дівчат і жінок «зависають» на цьому етапі, катастрофічно боячись втратити свого партнера, вимотуючи його ревнощами, допитами, звинуваченнями. Тим самим, роблячи лише гірше собі та своїм відносинам. За любовної залежності відносини з чоловіками займають занадто велике місце в їхньому житті, знецінюючи і витісняючи все інше. Але наша самооцінка, наша цінність для себе проявляється лише тоді, коли ми розвиваємо якісь свої здібності. Якщо ж ми витрачаємо всі свої сили та час на іншу людину, ми постійно відчуватимемо порожнечу та незадоволення своїм життям.

Навчитися відносин, розуміння іншої людини, спільного щасливого життя – це велика праця, це робота над собою, це розкриття для себе нових знань. Ці знання даються не всім. Вони підвладні тільки тим людям, які готові змінюватися, не боятися болю, прагнуть розвитку і більш радісного життя, що дає насолоду кожною хвилиною своєї присутності. Маючи такі знання, ми стаємо «вищими», ми розуміємо, що відбувається, набагато більше, ніж інші. Ми стаємо на новий шлях свого розвитку. Це, у свою чергу, тягне за собою зміни в нашому житті і притягує до нас інших людей, роблячи наше життя більш щасливим і радісним.