Батькам про дітей

Дитинство – щаслива пора? Можливо, але дуже непроста, а в деяких навіть досить тяжка. Хтось пишається ним, а хтось не хоче згадувати. Ми всі різні, батьки наші були різними людьми, наші бабусі та дідусі, наші вчителі та вихователі, наш достаток та освіта – все різне, але наші думки та свідомі та несвідомі навряд чи сильно відрізнялися. Знаючи теорії психоаналізу, стадії розвитку дитини, маючи на сьогодні практичний досвід, інтуїцію та розуміння людської психіки, я психолог глибинної психології, надаю Вам можливість доторкнутися до цих знань, і ще раз згадати і пережити своє дитинство. Буду рада, якщо ця стаття допоможе Вам у розумінні своїх дітей. При написанні цієї статті я керувалася не лише своїми знаннями та досвідом роботи, а й своїм душевним станом. Я ніби поверталася в той чи інший вік і проживала його заново, знову відчувши весь спектр переживань, пов'язаних з різними періодами. Ніщо не турбує так, як дитинство. Воно ніколи не повернеться і не зміниться.

Заглядаючи назад, у минуле, можна знайти відповіді на запитання: чому я такий, що можна зробити з цим, чому я вчиняю так, а не інакше, що зі мною відбувається? А головне, можна не робити помилок, пов'язаних з нашими дітьми. Згадуйте частіше себе, коли не знаєте, як вчинити, або що сказати вашій дитині. Найчастіше повертайтесь у дитинство. Там радість і смуток, страх і безпорадність, там мама та тато, там питання та відповіді.

Прохання Ваших дітей.

Я хочу з'явитись на світ!

1. Люба матусю, я хочу в тебе народитись. Для цього бажай мене, будь ласка, не для статусу, не для реалізації своїх цілей, не для того, щоб утримати тата, не тому, що вже «пора». Хоти мене просто тому, що вже любиш.

2. Дорогий татку, щоб я у матусі народився, будь ласка, люби її та бережи.

3. Якщо я всередині мами і зовсім крихітний – це не означає, що нічого не хочу і нічого не відчуваю. Мені подобається, коли мамі добре, коли вона весела, співає, рухається і дихає «повними» грудьми. І мені перепадає ця радість.

4. Тату, я відчуваю дотик твоєї руки. Я ні з ким тебе не сплутаю. Мені приємно, що ти поряд.

5. Мама і тато, я хочу, щоб Ви спочатку розуміли, що я вже особистість. Надалі допоможіть мені стати собою, а не Вами.

6. Якщо мама постійно засмучується і плаче, то швидше за все я теж буду сумним і винним, тому що думатиму, що це я винен у її смутку.

Про що я кричу!

1. Я не можу поки що говорити на жаль. Люба матуся, будь ласка, вгадай, що саме я хочу. Ти ж знаєш мене найкраще. Іноді я хочу їсти, іноді пити, мені ще погано, коли я мокрий, або мені жарко, або, навпаки, холодно.

2.Не кидай мене надовго, мам, коли тебе нема – для мене це жах. Я абсолютно беззахисний.

3. Дорогі батьки, беріть мене частіше на руки. Я не примхливий, мені просто треба відчувати тепло вашого тіла та відчувати своє.

4. Мамочка, будь ласка, гладь моє тільце, роби мені масаж, адже поки що шкіра — це провідний орган, яким я пізнаю цей світ і себе в ньому! Тепло та ніжність твоїх дотиків стануть кращою профілактикою шкірних захворювань (нейродермітів, псоріазу, алергії тощо) у майбутньому!

5. Дорога матуся, якщо в тебе раптом не стане молока в грудях, і ти годуватимеш мене з пляшечки, то все одно прикладай мене до своїх грудей. Мені так спокійніше і я чую, як б'ється твоє серце. А це мені нагадує про ті дні, коли я був у тебе всередині – там було тепло та спокійно.

6. Так, мені всього 5 місяців, а я вже хочу трохи відокремитися від тебе, матусю, мені ж треба починати бути самостійним. Тому давай мені більше свободи і не злись, коли я вередую, так я проявляю свій характер.

7. Мамулечка, будь ласка, не злись на мене, коли я кусаю твої груди або щипаю тебе, я не навмисно, просто мене переповнюють почуття, які я не можу поки пояснити і які висловлюю дією! Я знаю тобі боляче, але кохай мене і не відштовхуй, приймай мене у будь-якому настрої та стані! Завдяки твоїй витримці зараз, у майбутньому, у своєму дорослому житті, я зможу впоратися з будь-якими переживаннями та випробуваннями!

8. Дорогі мої! Не морочіться з моїм вихованням! Найкраще виховання – особистий приклад. Я, як дзеркало повторюватиму всі ваші дії, я копіюватиму Вашу поведінку, я ставатиму Вами.

9. Мені не зрозуміло: мама сумна та іноді плаче, але при цьому каже, що все нормально. Щось тут не так? Може, в цьому я винен?! Цю невідповідність і провину я візьму з собою у доросле життя: світ прикидається, отже, він небезпечний і щось приховує; якщо поряд комусь погано, отже, у цьому винен я.

Мені вже цілий рік! Ростемо далі.

1. Хоч я ще зовсім малий – але мені потрібна ваша повага. Тоді я любитиму Вас ще більше.

2. Пам'ятайте завжди, я ваше дзеркало. Можете подивитися на мене та дізнатися який Ви зараз. Злий, сумний, веселий, втомлений, грайливий, дратівливий – це я, але спочатку це Ви!

3. "Я сам!" - Цю фразу, мама і тато, ви чутимете все частіше і частіше. Щоб вижити мені треба навчитися всьому, що вмієте Ви. Так, я забруднююся, смітжу і розбиваю. Але як інакше? Заберіть все найдорожче і одягніть мені одяг, який Вам не шкода, щоб я його забруднив.

4. Я можу злитися, не тому що я «балований», а тому що мені недостатньо уваги. Ще я можу копіювати когось із Вас – я ж хочу бути схожим на Вас. А може, я виконую цю роль агресора за когось із вас? Може, це Ви на когось злитесь, але не можете це висловити тому, хто спричинив Вашу агресію?! Розберіться, будь ласка, із собою, мої улюблені батьки.

5. Мені дуже страшно. Можливо, Вам не до мене і я відчуваю нестачу захищеності. Якщо Ви сваритеся при мені, або напружено мовчите, тоді я боюся бути покинутим. Мені страшно, коли вам страшно. Пам'ятайте, будь ласка, про це.

6. Я можу бути дуже прив'язаний до якоїсь іграшки. Не забирайте її в мене. Це заміна моєї матусі, це мій захист та мій спокій. Це скоро мине. Тоді, коли цей спокій з'явиться всередині мене.

7. Не робіть за мене те, що я вже можу робити сам. Я розумію, що це швидше, краще, але я ж навчаюсь. А Ви ризикуєте стати моєю прислугою. Вам це треба?

8. Якщо Ви мені щось пообіцяли, будь ласка, виконайте свої обіцянки, інакше я перестану вірити не лише Вам, а й іншим людям, які зустрічатимуться мені в житті.

9. Не показуйте, що Ви більше любите брата чи сестру. Цим Ви ризикуєте розпалити в мені ненависть до них і образити Вас, яку я збережу на все життя.

10. Я вже точно знаю, що є хлопчики та дівчатка і мені дуже цікаво все, що нас відрізняє один від одного! Дорогі батьки будьте терплячими – я поставлю Вам тисячу «незручних» питань «про це», що стосуються взаємин статей, і якщо побачу, що Ви соромитеся, злитесь або лякаєтесь, то в майбутньому не зможу стати щасливим у своєму особистому житті, отримувати задоволення від сексуальних стосунків. , вважаючи їх «брудними», «негідними» чи ганебними!

11. Батьки, якщо Ви вирішили «подарувати» мені братика чи сестричку, не дивуйтеся, що я можу злитися чи ображатися, адже перше про що я подумаю в цей момент – що я недостатньо добрий для Вас, і Ви вирішили знайти мені заміну! Поясніть мені, що ваша любов до мене менше не стане! І навіть більше, як первістка Ви любитимете мене сильніше!

  Час до школи!

1. Мама і тато не поспішайте мене віддати до школи раніше, ніж треба. Якщо це станеться тоді, коли я до цього не готовий – для мене це буде сильним стресом, і я злитися на всіх і на все.

2. Я вже знаю, що є дівчатка та є хлопчики. І в них різні справи та обов'язки. Дивлячись на Вас, мама та тато, я робитиму також.

3. Мамо, я твоя донька, навчи мене всім цим жіночим премудростям: готувати смачну їжу, сервірувати стіл, шити, гладити, прибирати в домі.

4. Татку, я твій син, навчи мене бути чоловіком: ремонтувати, забивати цвяхи, стругати, будувати….

5. Я і раніше про це думав, але зараз стало ще страшніше. Я знаю, що на світі є смерть. Я не розумію багато чого, поясніть мені, куди діваються ці люди. Як це, коли тебе нема?

6. Ваші вимоги до успішності можуть бути завищені. Можливо, ці вимоги пред'являли до Вас Ваші батьки. Але, тоді до чого тут я?! І будь ласка, не треба порівнювати мене з моїми сестрами чи братами. Це дуже прикро мені. Я думаю, що я тоді гірша за інших, і Ви мене не любите. А це найжахливіше для мене.

7. Мені просто потрібні друзі. Як же я дізнаюся, що я значу для інших, як я, що можу і що я значу в очах інших. Так я навчаюсь спілкуватися та взаємодіяти з іншими. Будь ласка, не забороняйте мені дружити, зустрічатись, запрошувати додому моїх друзів. Навіть якщо Ви помітили щось «поганого» в моєму приятелю, поговоріть зі мною, поділіться зі мною своєю думкою, я зрозумію. Я набагато більше розумію, ніж ви думаєте.

8. У мого друга розлучилися батьки. Він дуже сумний, і я не знаю, як йому допомогти. Я поки що не знаю цих слів втіхи. Але ж Ви їх знаєте! Чому ж його мати мовчить, не відповідає на його запитання. Тільки обзиває тата поганими словами, кричить і плаче. Мабуть, його мама теж переживає, але чому ж вона карає так мого друга - він ні до чого. Він любить тата і не розуміє, чому не можна до нього більше приходити. Ех Ви, дорослі! А ще такі великі та розумні!

9. Не чіпляйтеся до мене по всякій дрібниці. Я просто перестану на це реагувати, але при цьому вважатиму себе вічним невдахою. Якщо Ви мені кажете, що у мене нічого не виходить, я взагалі перестану щось робити.

10. Дайте мені можливість брати участь у сімейному житті. Діліться зі мною та проблемами та радощами, даючи разом з Вами пережити всі фарби життя. Цим Ви культивуєте в мені довіру та даєте життєвий досвід.

11. Ставтеся до моїх проблем, будь ласка, серйозно. Для мене вони такі ж важкі, як і для Вас, і мені також боляче їх переносити, як Вам. Просто в мене досвіду менше, і від цього страждань ще більше.

  У мене складний вік!

У мене складний вік! Допоможіть пережити!

1. Якби Ви знали, як страшно дорослішати! Ви ж знаєте, тільки не пам'ятаєте, якими ви були в ці роки. Там, доросле життя, там відповідальність, там ухвалення рішень, там вибір! Там професія, сім'я, кохання, друзі… Я не знаю, як у мене це — вийде, а може, й ні. Мені страшно і самотньо.

2. Я дивно почуваюся. Ці перепади настрою, ці зміни в тілі, ця втома, що незрозуміло звідки взялася! А ця нескладність у тілі, непропорційність, головний біль, прищі на обличчі, підвищена пітливість! Я часто дратуюсь, злюся, мене охоплює тривога!

3. Ви вже для мене не такі авторитети як раніше. Я вмію аналізувати Ваш статус, Ваші дії та вчинки. Постарайтеся, будь ласка, стати мені другом, щирим другом.

4. Мені б не хотілося, щоб Ви були авторитарними чи байдужими до мене батьками. Зайвий контроль, як і його відсутність, дають мені можливість бути залежною людиною. Залежним від Вас, від наркотиків, від алкоголю, проблемної поведінки. Мені хотілося б, щоб Ви були для мене авторитетом, були б відкриті для спілкування зі мною, обговорювали спільно правила поведінки, поважали мене і довіряли мені.

5. Фраза: «Ти сам вирішив бути таким (чи чинити так), тепер за всі наслідки ти відповідаєш сам», — має звучати від Вас у складних ситуаціях. Вона мені не сподобається, але протверезить однозначно. Я боюся відповідальності, я ще не готовий до неї і тому змусить задуматися про свої вчинки та вибір дій.

6. Не тисніть на мене - це повинен мій вибір, а не Ваш. Це має бути МОЯ улюблена професія, а не Ваша нереалізована мрія. Це має бути МОЯ думка. Дайте мені відчути, що я хочу, а не Ви.

  7. Я часто не розумію себе, і не можу пояснити Вам, що зі мною відбувається. Якщо Ви маєте більший досвід і знання, ніж я – допоможіть мені. Віддзеркаліть мені мене!

8. Вам доведеться стати ризикованішим та експериментувати зі мною. Я в пошуку, я хочу самоствердитись. Головне терпіння та розуміння.

9. Час іде і все змінюється, і Ваші пріоритети та уподобання мені можуть бути незрозумілі. Пропоную йти в ногу з часом. Ми можемо з Вами обговорити, що є поганого, а що хорошого в тій чи іншій новації. Але дозвольте мені залишитися зі своїм поглядом.

10. Я Вам дуже вдячний, якщо Ви допоможете мені реалізувати Мою мрію, розробити стратегію, скласти план її досягнення, повірити у свої сили. Навіть якщо Ви з нею не погоджуєтесь і вона Вам не до смаку, це МОЯ мета!

11. Якщо Ваші слова розходяться з Вашими справами, я не довірятиму Вам і шукатиму відповіді на стороні.

12. Для мене важлива моя компанія, мої друзі. Вони такі самі, як я. Я поділяю з ними свою пригніченість та настрій. У нас є спільні цілі, прагнення, інтереси. Вони мені просто потрібні. Чим Ви більше не розумієте мене, то більше я до них прагну.

13. «Вчіться на чужих помилках!» — кажете Ви. Але ж ви знаєте, що всі навчаються тільки на своїх. Я не виняток.

14. Діліться своїм досвідом, розповідайте, як це було у Вас. Розкажіть про свої польоти та падіння. І тоді я зрозумію, що все не так страшно, все можна пережити, головне – щось робити.

15. Мені потрібно навчитися брати на себе відповідальність. Мені не хочеться, мені страшно. Але навчіть мене це робити. Якщо не вийде з першого разу – не лайте мене. Дайте ще шанс та підтримайте.

16. Будь ласка, не лайте і не виправляйте мене при чужих людях. Цим Ви принижуєте не тільки мене, а й себе. Тому я не почую Вас, а може, навіть робитиму навпаки, щоб помститися Вам.

17. Я хочу дорослішати, я хочу бути дорослим. Мені теж страшно (як я житиму без Вас, окремо), але якщо я не піду зараз, потім може бути пізно. Адже так зручно та комфортно жити з батьками, які за тебе продумають все твоє життя, нагодують, напоять, випрають та одягнуть. Мені треба зростати та будувати своє життя. Якщо можете, допоможіть, а якщо ні – я намагатимуся сам.

18. Дорогі батьки! Відпустіть мене, хочу мати свою сім'ю, своїх дітей. Я вдячний Вам за все, що ви для мене зробили. Ви подарували мені життя і це найдорожче, а я подарую вам онуків. Я завжди любитиму Вас, але втручатися в моє життя і диктувати мені свої правила, вибачте, не дозволю. Це моє право.

19. Мамо, я твоя дочка. Я хочу бути щасливою жінкою, мати люблячого чоловіка та дітей. Але, якщо ти будеш мені твердити, що секс - це брудно і погано, то я можу стати "синьою панчохою", або навпаки мстити тобі, змінюючи партнерів щодня. Навчи мене, як стати бажаною та коханою. Невже тобі хочеться, щоб твоя дочка була нещасливою, невже тобі не хочеться мати онуків?

20. Дорога мамо, ти мені, своїй дочці, постійно твердила, що всі чоловіки козли і хочуть лише одного. Ось я виросла і мені трапляються саме такі. Краще я взагалі залишуся сама, ніж з таким. А може, ти їх сама ненавиділа і боялася? А я тепер страждатиму від самотності? Розкажи мені про свій біль, не дай мені повторити твою помилку. Дай мені дозволу стати жінкою!

21. Мамо, ти виховувала мене, свого сина, одна. Я розумію, як тобі було тяжко. Але це не дає тобі права відгукуватися погано про всіх чоловіків і мого батька. Я теж чоловік! Як же я можу любити себе, як чоловіка? Не будь егоїсткою, адже ти теж не «подарунок», якщо не змогла знайти собі «хорошого» чоловіка.

22. Дорогі мої! Щоб ви не робили, робіть це з любов'ю. Насамперед, з любов'ю до себе, але не з егоїстичною, не з залежною любов'ю, а з любов'ю до життя, до оточуючих і до мене. Не намагайтеся вирішити свої проблеми завдяки мені! І тоді я буду вдячний Вам все своє життя.

Навіть якщо дитинство минуло, ніколи не пізно щось виправити. Поки батьки живі, поговоріть з ними, обговоріть свої дитячі образи, зізнайтеся у своїх почуттях, скажіть їм, як Ви їх любите, незважаючи на своє, може, не дуже щасливе дитинство. Ніколи не пізно. Головне, щоб було бажання щось змінити на краще чи просто висловитись. Тим більше, що Ви вже не дитина, Ви – доросла людина, а значить зробити себе щасливішою – у Ваших руках!