Ласкаво просимо до дорослого життя!

«Молода людина повинна, як акробат на трапеції,
одним потужним рухом опустити поперечину дитинства,
перестрибнути і схопити за наступну поперечину зрілості.
Він повинен зробити це за дуже короткий проміжок часу,
покладаючись на надійність тих, кого він має опустити,
і тих, хто прийме його на протилежному боці».

Е. Еріксон

Підлітковий вік, який ще називають перехідним, є, мабуть, найскладнішим періодом у житті кожної людини. Статеве дозрівання зі своїми «принадами» з одного боку і завершальний цикл дитинства, перехід у доросле життя. Доросле життя для підлітка здається чимось незбагненним, це життя сповнене страху, невідомості, брехні та підступності, удавання та лицемірства. А найстрашніше – вона сповнена відповідальності. Відповідальності, яку ще поки що, так страшно взяти на себе, приймати рішення та відповідати за свої вчинки — здається абсолютно непосильним.

У період підвищеної активності (11-12 років) відбувається бурхливе зростання та дозрівання організму, відбуваються психологічні зміни. З цих причин у підлітків швидко настає стомлюваність, рухове занепокоєння, уразливість, часта зміна настрою.

З усіх цих причин підліток почувається неспроможним, тому що по суті він є ще дитиною. Він дуже потребує підтримки та схвалення батьків та оточуючих дорослих. І хто, як не батьки, повинні йому у цьому допомогти. Допомога полягає у прийнятті та поважному ставленні до молодої людини. Батькам часом також доводиться "не солодко". Прийняти агресію та непослух своєї дитини не так вже й легко. Кожен з батьків теж колись був підлітком і до нього також відносились його батьки. Згадайте себе, уявіть себе у цьому віці, в якому зараз знаходиться ваша дитина. Чого ви хотіли, про що мріяли, що вас засмучувало, а що тішило? Можливо, спогади про себе дадуть вам можливість більше зрозуміти свою дитину, тим самим налагодити контакт із нею та її душею. Він, насправді, так вас потребує, хоча, здається, що він «відбився від рук і став неосудним».

Ще доведеться зіткнутися з такою проблемою, як «криза ідентичності» — визначення себе як особистості, як індивідуальності. Важливим завданням розвитку кожної особи є становлення ідентичності. Надалі, у «дорослому житті», правильно сформована для певної фази життя ідентичність оберігатиме психіку людини від різних психічних захворювань, а також від тривоги, почуття страху, паніки, від нездатності емоційно спілкуватися та жити насичено та радісно.

  Підлітковий період характеризується найглибшою життєвою кризою, під час якої формується ідентичність. Чи буде вона розмитою, негативною чи навпаки набуде форми зрілої залежить від багатьох факторів. Насамперед формування соціальної ідентичності впливає соціальне оточення підлітка. Але тепер він по-новому розглядає свою сім'ю, своїх друзів, своє оточення. Все це набуває нового сенсу, змінюються цінності, змінюються оцінки близьких йому людей. Він хіба що «відходить» від сім'ї (найпершою своєї групи) і дивиться навколо, зіставляючи і порівнюючи, відкриваючи собі різноманітні, «інші» відносини. Тим самим формуючи своє «Я», відмінне від своїх батьків. Демократичні батьки дозволяють дитині ставати самостійною та сприяють більшій адаптивності підлітка до навколишнього світу.

На перше місце виходять стосунки з однолітками. Де, як не тут, серед своїх друзів і однолітків, може показати свої знання, демонструвати свої здібності, отримати оцінку свого чи чужого вчинку, навчитися різним видам взаємодії.

Якщо молодій людині не вдається вирішити ці завдання, у неї формується розмита ідентичність, яка може призвести до страху дорослішання та змін, уникнення міжособистісних відносин, нездатності будувати життєві плани та неможливості набуття професії, і навіть до делінквентної поведінки.

Якщо батькам складно самим впоратися з цією проблемою, проблемою перехідного віку, особливо це буває нелегко у неповних сім'ях (де мати сама виховує сина, або дитину виховують не батьки, а інші родичі), тоді ви можете звернутися до психолога. Разом Ви зможете допомогти своїй дитині, та й собі теж. Йому – подорослішати, переступивши межу між дитинством та відповідальністю, піднятися на сходинку вище, а Вам, шановні батьки, пережити цей складний період у житті кожної сім'ї.